День Перемоги

2012-05-09

/Files/images/P1010148.JPG Вічна пам'ять героям Великої Вітчизняної війни

З ДНЕМ ПЕРЕМОГИ!!!

67 років відділяє нас від буремних воєнних подій. Для історії це небагато, а для людини – це майже все життя. Та люди самі творять історію. А тих, хто поліг у горнилі боїв, хто кров’ю своєю скропив землю, тим, хто пройшов крізь бої, лихо, голод і холод, хто вижив у тій смертельній війні, всім - мертвим і живим - присвячується …

Немає у нас сім’ї на Україні,
Якої б не торкнулася війна,
Де б не вбивала, крала чи палила
Фашиста-нелюда загарбницька рука. Уже стільки літ минуло,
Як постріли скінчились,
А в пам’яті й сьогодні
Страшні й сумні картини.

Ми правнучата – воїнів – героїв,
Що подвиги вершили кожен день.
Дивились смерті прямо в очі,
Назад не відступали , йшли вперед.

Щасливі всі , що сонечко сміється,
Що шелестять навкруг гаї,
Що про війну з книжок лиш дізнаємось
Або із фільмів про страшні бої.

Роки минають. Небагато,
На жаль, лишилося солдатів,
Що вибороли Перемогу
У другій Світовій війні.
То ж поки маємо ще змогу -
Розважим думи їх сумні.
Запевнимо, що пам'ятати
Їх подвиг будемо довічно,
І мир у світі зберігати
На честь загиблих героїчно!
І біля Вічного вогню
Ми покладем червоні квіти
І зробим так, щоб наші діти
Завжди вклонялися йому.

Погляньте в очі ветеранів -
Ті сльози - відблиски війни,
А, може, й нашої вини -
Бо що ж то, люди, за пошана
До тих, хто наше майбуття
Ціною власного життя
В боях пекельних боронив?
9-те Травня… Привітання…
Хто б їх буденне існування
Від негараздів захистив?
Щодня хоч трохи теплоти
Надаймо їм - і я, я ти!

Тож пам’ятаймо про тих, що безвісті пропали…

Пам’ятаймо про тих, що не встали як впали…

Пам’ятаймо про тих, що згоріли як зорі,-

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре…

Пам’ятаймо про тих, що за правду повстали…

Пам’ятаймо про тих, що лягли на заставах…

Пам’ятаймо про тих, що стрибали під танки...

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Є в лісах, є у горах, і є під горою –

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Пам’ятаймо про них і у праці, і в пісні –

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

Перед трагічною хвилиною мовчання
Словами говорити неможливо.
Оця хвилина більше нам розкаже,
Ніж тисячі, а чи мільйони слів.
Про подвиги солдатів не вимовить словами,
А тільки серцем можна це сказати,
Але воно, на жаль, немає мови,
Лиш має біль. І тому я прошу
Солдатів пам’ять вшанувати хвилиною мовчання.

Я прийшла, Перемога,
Як свято із свят.
Я вклоняюсь тобі,
Перемоги солдат.
Я прийшла із опалених літ,
І принесла з собою
Весняний цей цвіт.
Я іду з травнем крізь хвилини, дні і роки,
Несу нащадкам спогади свої.
Буяють мирно квіти на могилах,
До сонця красного метелики летять,
А ті, кому війна зламала крила,
Священним, вічним сном в могилах сплять.

Шумлять вітри в знаменах синьо-жовтих
Сміється щиро небо голубе
В святкових, пишних, радісних обновах
Ще більш люблю, Новомосковську , я тебе!

/Files/images/P1010148.JPG/Files/images/P1010150.JPG /Files/images/P1010151.JPG/Files/images/P1010149.JPG

Кiлькiсть переглядiв: 33